Дмитро Ланде, к.т.н.,
заступник директора Iнформац╕йного
центру "Елв╕ст╕"
Розвиток мереж╕ Internet сьогодн╕ можна вважати одним з
найб╕льших феномен╕в к╕нця ХХ стор╕ччя в науц╕ та техниц╕.
До мереж╕ п╕дключено понад 50 млн. користувач╕в, а к╕льк╕сть
Worl-W╕de Web (WWW або в переклад╕ "всесв╕тня павутина")
сервер╕в, як╕ складають головне ╕нформац╕йне наповнення
мереж╕, подвою╓ться кожн╕ 50-60 д╕б. Сьогодн╕ к╕льк╕сть
WWW-сервер╕в нал╕чу╓ вже дек╕лька сотен тисяч. Масштаби
розвитку Internet в Укра╖н╕ не так╕ велик╕,
але темпи росту в ц╕лому в╕дпов╕дають св╕товим. Загальна
к╕льк╕сть укра╖нських WWW-сервер╕в , на як╕х приведено
╕нформац╕ю самого р╕зного типу - в╕д реклами ф╕рм ╕ товар╕в -
до матер╕ал╕в самих в╕домих укра╖нських газет, журнал╕в,
╕нформац╕йних агенц╕й, вже наближу╓ться до 500.
╤нформац╕йного р╕вень WWW-сервер╕в досить неоднор╕дний.
При достатньо високому р╕вн╕ наповнення WWW-сервера корисною
╕нформац╕╓ю в╕н може перейти на як╕сно новий р╕вень - стати
╕нформац╕йним сервером. ╤нформац╕йними серверами можна
вважати так╕ WWW-ресурси, на яких м╕ститься ╕нформац╕я, яка
буде корисна для найб╕льшо╖ к╕лькост╕ користувач╕в.
Iсну╓ дек╕лька тип╕в ресурс╕в мереж╕ (WWW-сервер╕в та окремих стор╕нок),
як╕ в залежност╕ в╕д завдань та наповнення можна класиф╕кувати
таким чином:
1. ╤м╕джн╕ WWW-сервери ф╕рм ╕ установ -
це сервери, на яких наведено ╕нформац╕ю про ф╕рму,
╖╖ д╕яльн╕сть, продукц╕ю, персонал, а також
сервери установ (в тому числ╕ ╕ державних),
на яких наведено мету ц╕х установ, адресну ╕нформац╕ю ╕.т.╕.
Приклад╕в таких сервер╕в дуже багато, найц╕кав╕ш╕ з
них, на думку автора - http://www.╕cs-co.k╕ev.ua ;
http://www.kvazar-m╕cro.com ; http://www.noos.k╕ev.ua.
2. WWW-сервери вузл╕в мереж╕ Internet -
на ц╕х серверах провайдери мережевих послуг розм╕щують
╕нформац╕ю про себе, свою д╕яльн╕сть ╕ про мережу
Internet. Найчас╕ше таких серверах забезпечуэться
можлив╕сть доступу до новин системи телеконференц╕й
Usenet, м╕стяться посилання на ╕нш╕ сервери, а також колекц╕╖
файл╕в самого р╕зного зм╕сту. Традиц╕йно забезпечу╓ться
високий показчик в╕дв╕дання таких сервер╕в, бо звичайно вони
вважаються home-серверами для абонент╕в вузла.
Як приклади можна навести, http://www.luky.net,
http://www.ts.k╕ev.ua, http://www.freenet.k╕ev.ua
3. Рекламн╕ WWW-сервери, на яких розм╕щу╓ться реклама
заказчик╕в. Для того, щоб досягти ефективно╖ реклами,
повиннен бути забезпечен високий показчик в╕дв╕дання
серверу, для чого в╕н повинен бути наповненим досить
великим об'╓мом як╕сно╖ ╕нформац╕╖, м╕стити "ц╕кав╕"
для абонента розд╕ли, наприклад, електронн╕ магазини,
виставки ╕ т.╕., ╕ кр╕м того, повинная бути забезпечена
добрий зв'язок вузла в мереж╕ Internet, тобто повинн╕
використовуватись як╕сн╕ телекомун╕кац╕йн╕ канали.
Як приклади таких сервер╕в сьогодн╕ в Укра╖н╕ можна
навести лише сервери найб╕льших провайдер╕в мереж╕ Internet.
4. Сервери центр╕в генератор╕в баз даних та ╕нформац╕йних
агентств; головна задача таких сервер╕в - продаж
╕нформац╕╖ або забезпечення до не╖ комерц╕йного доступу.
Найчаст╕ше на таких серверах м╕ститься значний обсяг
в╕дкрито╓ ╕нформац╕╖, яка забезпечуэ високий р╕вень
в╕дв╕дування ╕ в╕дом╕сть сервер╕в.
Приклади таких сервер╕в http://www.╕pr╕.k╕ev.ua,
http://www.elv╕st╕.k╕ev.ua, http://www.l╕s.k╕ev.ua
5. Сервери громадсько-пол╕тичного та державного напрямку.
Це сервери, на яких пропагандуються чи рекламуються
деяк╕ ╕де╖ (пол╕тичн╕, рел╕г╕озн╕, економ╕чн╕, ф╕лософськ╕).
Вони найчаст╕ше не використовуються для комерц╕йно╖
реклами, а ╕снують за рахунок ╕нвестиц╕й або держбюджету.
До ц╕╓╖ категор╕╖ можна також в╕днести сервери
благод╕йних фонд╕в. Приклади таких сервер╕в:
http://www.rada.k╕ev.ua; http://www.ukra╕ne.org;
http://www.ugkc.lv╕v.ua
6. Персональн╕ WWW-сервери або web-стор╕нки
створюються найчаст╕ше персоналом вузл╕в Internet,
на них м╕ститься р╕зноман╕тна ╕нформац╕я про мережу,
хобб╕ персонала, граф╕ка, мульт╕мед╕а-╕нформац╕я.
На таких стор╕нках м╕ститяться ц╕кав╕ посилання на
фахову л╕тературу, а також демонструються
технолог╕чн╕ досягнення.
Наприклад, персональна стор╕нка автора знаходится за
адресою: http://www.v╕st╕.net/~dwl; дуже ц╕кав╕
WWW-стор╕нки персоналу компан╕й Global Ukra╕ne
(http://www.gu.net/GURU) та Luky Net
(http://www.luky.net/staff.shtml).
При великому обсяз╕ ресурс╕в мереж╕ Internet, ╖╖
розвитку в╕дпов╕да╓ в╕домий парадокс: кожного разу все
вишча ймов╕рн╕сть того, що ╕нформац╕я в мереж╕ ╓, та все
меньша ймов╕рн╕сть ╖╖ швидкого знаходження. Для виходу на
ресурс (сервера чи стор╕нки, як розд╕лу сервера) в мереж╕
необх╕дно д╕знатися про його адресу, яку прийнято позначати як
URL (Un╕form Resource Locator - ун╕ф╕кований локатор
ресурс╕в), наприклад, http://www.elv╕st╕.k╕ev.ua/.
Вказуючи в адресн╕й частин╕ стандартно╖ програми роботи
в Internet (Netscape Nav╕gator, Internet Explorer ╕. т. ╕)
цей URL, користувач мереж╕ Internet з'╓дна╓ться з в╕дпов╕дним
WWW-сервером. Як користувачу вир╕шити проблему визначення
необх╕дно╖ мережево╖ адреси? Для цього ╓ два способи:
по-перше, використувати сервери-каталоги, в яких у вигляд╕
г╕пертекстових розд╕л╕в по якимось ознакам (тематичним чи
тер╕тор╕альним) наведено списки URL. Другий спос╕б - це
використання мережевих ╕нформац╕йно-пошукових cистем, що
забезпечують ╕нтерактивний пошук по ключовим словам та
фразам. Результатами роботи таких сервер╕в ╓ списки
в╕дпов╕дних запиту (релевантних) документ╕в, в яких
наведено необх╕дн╕ мережев╕ адреси. Каталоги, як╕ ╓
досить корисними ресурсами мереж╕, ╕ до того ж
психолог╕чно найб╕льш в╕дпов╕дають стандартам зах╕дного
мислення, все ж поступають мережевим ╕нформац╕йно-пошуковим
системам у план╕ оперативност╕ та обсягу охоплення
ресурс╕в - ╕ не випадково, до каталога ╕нформац╕я
заноситься або самим користувачем, або адм╕н╕стратором
каталогу, який об'╓ктивно неспроможний охопити повний обсяг
ресурс╕в, що д╕нам╕чно зб╕льшу╓ться. На в╕дм╕ну в╕д
каталог╕в, бази даних ╕нтерактивних ╕нформац╕йно-пошукових
систем заповнюються автоматично, для цього створюються
програми сканування мережевих ресурс╕в (так званн╕,
сканери або wanderer's), як╕ переходячи в╕д сервера до
сервера, в╕д стор╕нки до стор╕нки в простор╕ Internet,
передають певну ╕нформац╕ю (адреси URL, дескриптори,
ключов╕ слова ╕ т.╕.) в базу даних ╕нформац╕йно-пошукового
сервера. Приклад╕в таких сервер╕в (та в╕дпов╕дно сканер╕в)
в мереж╕ Internet нал╕чу╓ться дек╕лька тисяч, серед як╕х
найв╕дом╕ш╕: http://www.altav╕sta.d╕g╕tal.com,
http://www.╕nfoseek.com, http://www.nlsearch.com,
але й вони вже неспроможн╕ вичерпно в╕дображати зростаючий
пот╕к ресурс╕в WWW. Це можно пояснити одн╕╓ю причиною -
глобал╕змом п╕дходу. Вс╕ наведен╕ сервери сканують та
╕ндексують ВСЮ мережу Internet. Можна т╕льки догадуватися,
як╕ потужност╕ обчислювально╖ техн╕ки повинн╕ бути
залучен╕ та як вони повинн╕ розвиватися (з наведеного
вишче - подво╓ння потужност╕ кожн╕ 50-60 д╕б, враховуючи
те, що деяк╕ з таких систем вже сьогодн╕ використують
граничн╕ можливост╕ техн╕ки). Майбутн╓ таких систем можливе
т╕льки при розпод╕л╕ простору мереж╕ м╕ж окремими
каталогами та пошуковими серверами. Наприклад, для
охоплення рос╕йських ресурс╕в Internet створено дек╕лька
служб, таких як http://www.weblist.ru, http://www.rambler.ru,
http://www.stars.ru. Укра╖нський ресурс Internet
подано в дек╕лькох каталогах, що пост╕йно поповнюються
http://weblist.gu.net, http://www.visti.net/ua-inet,
http://www.pilot.donetsk.ua/. Сервер http://el.visti.net/,
розроблений в Iнформац╕йному центр╕ "ЕлВ╕ст╕", ╓ одн╕╓ю
з перших реал╕зац╕й ╕нформац╕йно-пошуково╖ системи по
укра╖нським ресурсам мереж╕ Internet. Сьогодн╕ ця
пошукова служба охоплю╓ понад 500 сервер╕в в Укра╖н╕ та
про Укра╖ну, а також понад 5000 web-стор╕нок (розд╕л╕в
сервер╕в).
Яким чином користувач ма╓ змогу отримати доступ до
╕снуючих укра╖нських ресурс╕в WWW за допомогою наведено╖
╕нтерактивно╖ ╕нформац╕йно-пошуково╖ системи? Для цього
йому досить при загрузц╕ свого WWW-броузера набрати
таку адресу (URL) : http://el.v╕st╕.net .
При вдалому з'╓днанн╕ перед ним з'явиться форма вводу
найпрост╕йшого запиту - одного слова або його правого
ус╕чення. Наприклад, можна ввести слова ЗАКОНИ, ЗАКОНАМ
чи ЗАКОНАМИ, але досить ввести слово ЗАКОН та запустити
запит на обробку. Внасл╕док буде в╕дображено г╕пертекстовий
список посилань на укра╖нськ╕ ресурси WWW, на стор╕нках
яких м╕стится терм╕н ЗАКОН ╕ його флекс╕йн╕ словосполучення.
Аналог╕чний список можна отримати при обробц╕ складного
запиту з використанням булевих оператор╕в OR, AND та NOT.
Сьогодн╕ мережа Internet не зна╓ кордон╕в. Деяк╕ закордонн╕
сервери (http://www.tryzub.com, http://www.ukraine.org,
http://www.utoronto.ca/cius и т. д.) можна вважати
значно б╕льше укра╖нськими, н╕ж т╕, що знаходяться
в м╕стах Укра╖ни. Це в╕дноситься до мови, зм╕сту, напрямку
╕нформац╕╖. Кр╕м того, тополог╕я мереж╕ сьогодн╕ така, що
╕нколи закордонн╕ сервери б╕льш доступн╕ для укра╖нського
користувача, н╕ж в╕тчизнянн╕.