|
ОБРОБЛЕННЯ ╤НФОРМАЦ╤╥ (англ. - Information Processing, IP) - сукупн╕сть операц╕й (збирання, введення, записування, зчитування, накопичення, збер╕гання, перетворення, знищення, ре╓страц╕я, в╕дображення, видавання тощо), зд╕йснюваних з ╕нформац╕╓ю. У сфер╕ штучного ╕нтелекту, зокрема когн╕тив. психолог╕╖, О. ╕. . п╕дх╕д до розум╕ння людського мислення щодо того, як людина обробля╓ такий самий вид ╕нформац╕╖, як ╕ комп.ютери (амер. вчен╕ К. Шеннон, В. В╕вер). Цей п╕дх╕д виник у 1940-х рр. ╕ розгляда╓ п╕знання як суто обчислювальне за сво╓ю природою, де розум ╓ програм. забезпеченням, а мозок . апарат. забезпеченням. Представники сучас. к╕бернет. напрям╕в розглядають О. ╕. як процес, що зд╕йснюють за допомогою тех. та програм. засоб╕в, враховуючи обм╕н по каналах передавання даних. Амер. математик Н. В╕нер сформулював осн. положення ново╖ науки . к╕бернетики, предметом вивчення яко╖ стали упр., зв.язок та О. ╕. в техн╕ц╕, живих орган╕змах та сусп-в╕. Автор заг. теор╕╖ ╕нформац╕╖ та основоположник цифр. зв.язку К. Шеннон 1948 уперше об╜рунтував можлив╕сть застосування дв╕йкового коду для передавання ╕нформац╕╖. У галуз╕ обчислювально╖ техн╕ки О. ╕. в широкому розум╕нн╕ належить до використання алгоритм╕в для перетворення даних . визначал. д╕яльност╕ комп.ютер╕в, зокрема найавторитетн╕ша профес. орг-ц╕я в галуз╕ обчислюв. техн╕ки в╕дома як М╕жнар. федерац╕я з оброблення ╕нформац╕╖ (International Federation for Information Processing, IFIP). У перш╕й у св╕т╕ "Енциклопед╕╖ к╕бернетики", видан╕й 1973 у Ки╓в╕ укр. мовою п╕д кер-вом В. Глушкова, поняття .О. ╕.. розглядають у двох осн. статтях . .Обробка ╕нформац╕╖ в реальному масштаб╕ часу. ╕ .Обробка ╕нформац╕╖ в режим╕ розпод╕лу часу., де акцентовано на тех. питаннях автоматизов. О. ╕., його розглядають насамперед як орг-ц╕ю певного обчислюв. процесу. На думку В. Глушкова, процедури О. ╕. ╓ основними в ╕нформац╕йних технолог╕ях. Процедури оброблення даних можуть р╕знитися залежно в╕д форм та вид╕в подання даних. Орг-ц╕я оброблення цифр., символ., текст., таблич. ╕нформац╕╖, баз даних, сигнал╕в, промов, звук╕в, документ╕в, зображень ма╓ сво╖ особливост╕ та специф╕ку. При цьому процедура анал╕зу, прогнозу, прийняття р╕шень . це найскладн╕ша ╕нтелектуал. процедура з тих, що викону╓ людина, оск╕льки потребу╓ урахування не лише п╕дготовлених даних, знань, ╖х моделей, а й правил роботи з╕ знаннями та моделями, можливост╕ альтернатив. р╕шень. В Укра╖н╕ у нормат. документ╕ ДСТУ 2938-94 О. ╕. згаду╓ться як .систематичне виконання операц╕й над ╕нформац╕╓ю.. П╕д час О. ╕., що поступа╓ на вх╕д певно╖ системи, форму╓ться нова ╕нформац╕я, тобто О. ╕. . це вир╕шення ╕нформ. задач╕, або процес переходу в╕д вх╕д. даних до результату. У б╕льшост╕ випадк╕в заздалег╕дь в╕доме формал. правило, за яким це в╕дбува╓ться. Воно може бути подане як у вигляд╕ детал. плану д╕й, так ╕ у вигляд╕ формули. Серед багатьох ╕нших вид╕ляють так╕ види О. ╕.: перетворення ╕нформац╕╖ з одного виду в ╕нший в╕дпов╕дно до формал. правил; процес ╕нтерпретац╕╖ даних; процес перетворення до виду, зручного для передач╕ чи сприйняття (кодування, арх╕вування тощо); процес навмисного спотворення чи зм╕ни структури даних, зм╕на числових значень даних тощо. О. ╕. у деяких випадках поляга╓ у р╕зних перетвореннях само╖ ╕нформац╕╖ або форми ╖╖ подання: вилучення (екстрагування) ново╖ ╕нформац╕╖ з первинно╖ шляхом застосування метод╕в машин. навчання (напр., виявлення ╕менних сутностей, значущих сл╕в); зм╕на форми подання ╕нформац╕╖ (переклад тексту з одн╕╓╖ мови на ╕ншу, стиснення, арх╕вування або шифрування тексту); сортування, ранжування ╕нформац╕╖; пошук ╕нформац╕╖ (пошук у неструктуров. текстах за допомогою мереж. ╕нформ.-пошук. систем або з структуров. баз даних, напр., пошук тексту дис. за ре╓страц. номером, автором, кодом вчено╖ ради). Процеси О. ╕. не завжди пов.язан╕ з отриманням якихось нових в╕домостей, знань. О. ╕. ма╓ зв.язок з╕ зм╕ною ╖╖ форми, але не зм╕сту, це, напр., в╕дбува╓ться п╕д час пошуку, систематизац╕╖, кодування ╕нформац╕╖. Таким чином, О. ╕. у заг. контекст╕ зовс╕м не ма╓ на уваз╕ сприйняття ╕нформац╕╖ або ╖╖ осмислення. Рекомендована л╕тература C. A. Shannon. Mathematical Theory of Communication // The Bell System Technical J. 1948. Vol. 27;
|